Курніца не жде курніца робить

Серця пожежників з OSP курніца  заполонила жага до допомоги, не тільки пожежників,  але і для місцевих жителів  це не новина, так як вони  займаються доброчинністю протягом багатьох років. Цим разом вони не чекали а відразу  взялися за допомогу  Україні. Спочатку вони забирали родини  працівників транспортної  фірми. Один з них поїхав до України щоб працювати воєнним волонтером.

Як це працює? 

Жителі регіону мобілізуються, приносять потрібні речі, ті які вже  посортировані та упаковані, далі завантажені  в багажник буса або навіть до прицепу вантажівки після чого їх відвозять до кордону. Там приїжджає український кур’єр Женька, забирає речі і відвозить до лікарні, шкіл, військових частин та інших закладів, які безпосредньо розподіляють для людей які цього потребують. Коли Євген повертається назад до кордону він забирає з собою родини,  які хочуть виїхати і дістатися до безпечного місця. Це ще не все,  польські „кур’єри добра”  відвозять до кордону речі та чекають на родини, аби їх забрати до нашої області. Логістика на вищому рівні яка доведена до ідеального стану.

Коли Першого березня ми поїхали до пожежників, ми були свідками завантаження першого прицепу. Перед цим до кордону відправили більше 10 бусів. Після нашого приїзду відправили наступні вантажівки. Того дня до Курниці приїхала ще одна родина, це була Оксана з двома синами-підлітками зі Львова.   Тепер вони будуть жити в Корниці постійно.

–Ми виїхали 24-25 лютого, коли почалася війна.  Ми не бачили цього кошмару, який триває, але моя мама залишилася там.  Під час тривоги ховається в підвалі, але поки що не хочуть нікуди їхати. Ми вдячні полякам за те, що вони для нас роблять, - зворушливо розповідає Оксана.

Допомагає кожен 

Українка Яна, яка першою приїхала до Корниці з друзями, відразу вирішила допомогти як волонтер.

– жителі в моєму місті об’єдналися, готують для воєнних.  Чоловіки захищають свої вулиці, будують барикади та протитанкові їжаки. Місцеві збирають необхідні речі і відправляють іх до інших міст. Роблять так само як і ви.

– говорила в інтерв’ю з „ тижнем Крапковіцким” в вівторок 1 березня Яна яка приїхала з Вінниці. На місто напали 6 березня.

Коли Яна говорить про ситуацію на батьківщині, має сльози на очах. То смуток змішаний з подякою.

– То село, правда? Мені здається, що це маленьке село хоче врятувати цілу Україну! 

Поляки так багато речей приносять, ніколи не могла подумати, що поляки будуть так допомагати – говорить Яна, яка допомагає в перекладі і підписанні упакованих речей українською. Люди , які там залишились, допомагають набагато більше. І тим що я сиджу і дивлюся новини, я розумію що ніяк не допомагаю. Як  жителька України висловлюю велику подяку всім полякам за те що вони приймають українців під свій дах та збирають для нас гуманітарну допомогу – додає зворушена Яна 

 Хвиля допомоги збільшується

Починали з маленького. З декількох місць для ночівлі в пожежній станції та бусах з речами. Не думали що це набере таких оборотів. Тепер  ми повинні будемо розбудувати свою станцію для більшої кількості людей. Також один підприємець позичив мені свій склад. Десь для 100 людей 

Відповіли на звернення пожежників, охочі приїжджали допомагати в розвантаженні вантажівки  і в сортуванні гуманітарної допомоги по категоріям. Звідки відомо, яких речей потребують? Список потрібних речей отримуємо від України,  там де ці всі речі завозять. Наприклад наш воєнний переказує нам інформацію, що потрібні речі до лікарні або безпосередньо на  фронт. Викладаємо цю інформацію в соц мережі, дякуючи охочим нам допомогти, нам вдається хутко все зібрати. Від бинтів, знеболювальних ліків, до ліхтарів або зимового взуття – з’ясовує начальник „OSP Kórnica” Томаш Томала. 

Речі приносять не тільки місцеві жителі, а навіть сусідні міста та області. До Курниці приїжджають вантажівки з Німеччини, нещодавно з допомогою приєднався іспанець з Малагі. Той перевів в перекладачі, що потрібно і організовує збір бронежилетів та шлемів яких в Польщі не можна купити. 

Ті речі не тільки для українців які залишилися на своїй батьківщині, але й речі, необхідні людям, які приїжджають до нашої країни.  Відбирають сім’ї, які приїхали в наш повіт і саму Корницю. 

– Ці люди прийшли з однією валізою, голодні, втомлені, налякані, недовірливі, і ми просто повинні їм допомогти.  Ми повинні! – каже Томаш Томала.

Це не спринт, це марафон

 Пожежники знають, що зараз, коли війна тільки почалася, обсяг допомоги великий. Хоча розуміють що російська агресія на Україну швидко не закінчиться і будуть потребувати довготривалої допомоги. Для цього в неділю 6 березня, Замість відпочинку вогнеборці-добровольці зібралися у пожежному депо, щоб розробити план дій на найближчі дні та тижні.

– Ми усвідомлюємо, що зараз це бажання допомогти є найбільшим, але ми також повинні думати про майбутнє та забезпечити безперервність постачання речей, тому що ми не можемо залишити цих людей без допомоги, – каже Томаш Бялек, секретар TSO Kórnica.  – Це не спринт, а марафон, – додає він.

З моменту початку війни в Україні вогнеборці-добровольці та їхні родини завжди напоготові.  Вдень вони працюють або організовують проживання та потік товарів, вечорами збираються численними групами, щоб сортувати та перепаковувати речі, їдуть на кордон і планують подальші дії, сплять по кілька годин.  Не маючи часу на відпочинок.

Чому вони все це роблять?

- цього  просить серце.  Треба просто  допомагати іншим, і ми будемо це робити, поки у нас вистачить сил – признаються волонтери з Корника.

Також можете переглянути відео на нашому сайті нижче